Людям із порушенням зору
Побудовано на платформі
Повернутися до новин

Що робити, якщо розбився ртутний термометр?

Новина
22.04.2021

У кожному будинку є термометр медичний, який ми всі використовуємо при перших ознаках нездужання. Але може статися і так, що до нездужання призведе сам термометр – якщо його розбити (звичайно, мова йде зараз про ртутний, а не електронний ). Що таке ртуть? Ртуть – метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухома рідина, яка при ударі розділяється на дрібні кульки. Температура плавлення -38.9о С. З підвищенням температури випаровування ртуті посилюється. Пари ртуті дуже токсичні, мають властивість накопичуватися в організмі. Через свої фізичні властивості металева ртуть при її проливання розбивається на дрібні краплі і розсіюється по приміщенню, легко проникаючи в тріщини підлоги, стін, меблів, підпільний простір і т.д. Поступово випаровуючись, вона отруює повітря в приміщенні. У реальних умовах (з урахуванням вентиляції) при розбитті медичного термометра в кімнаті площею 12-18 кв. м. концентрація парів ртуті через кілька годин перевищує допустимі в 50-100 разів. Перебування в атмосфері з такими концентраціями ртуті в повітрі небезпечно для здоров'я. Роботи з демеркуризації проводяться відповідним підрозділом МНС. Тому, у випадку розбиття ртутного термометра, необхідно повідомити територіальні підрозділи МНС. Але ми повинні також вміти самостійно очистити приміщення від ртуті. До уваги – поради спеціалістів Держпродспоживслужби Івано-Франківщини. Основні симптоми отруєння ртуттю: слабкість, загальне нездужання; втрата апетиту, болі в горлі в процесі ковтання; сильні головні болі, присмак металу у роті, посилене слиновиділення, набряклість і кровоточивість ясен, нудота і блювота. Під час вдихання повітря, що містить пари ртуті в концентрації не вище 0,25 мг/м³, остання затримується й накопичується в легенях. Залежно від кількості ртуті й тривалості її надходження в організм людини можливі гострі та хронічні отруєння, а також мікромеркуріалізм. Найбільше до ртутних отруєнь чутливі жінки й діти. Що робити, щоб не отруїтися парами ртуті? 1. Відкрийте квартирки - забезпечте приплив свіжого повітря і кращу вентиляцію. 2. Виведіть з приміщення людей, в першу чергу дітей та людей похилого віку. 3. Обмежте доступ людей в приміщення (закрийте двері) з метою: а) зменшення розносу парів ртуті в суміжні кімнати. б) виключити рознос ртуті по суміжних кімнатах на взутті (постелити килимок/ганчірку, змочену розчином марганцівки, на вході). Після цього приступаємо до самого процесу демеркуризації. Простіше кажучи, знешкодження ртуті. 4. Надівши гумові рукавички, обережно зберіть в будь-яку герметичну тару з щільно прилягаючою кришкою (наприклад, в скляну банку) всі осколки градусника, ну і звичайно, в першу чергу, кульки ртуті (збір крапель ртуті і осколків треба здійснювати від периферії до центру приміщення).Питома вага ртуті дуже висока (вона більш ніж в 13 разів важче води). При падінні вона може розлетітися на кілька дрібних кульок і, зрозуміло, закотитися в будь-яку тріщинку. Щоб зібрати всю ртуть без залишку скористайтеся підручними засобами. Вам допоможуть: медична груша з тонким наконечником, емальований совок, лейкопластир, скотч, пластилін, замазка і т.п. засоби, що використовувались, викинути. 5. Після завершення даної роботи необхідно провести хімічну демеркуризацію. У домашніх умовах можна приготувати розчини з підручних засобів: а) перманганат калію (або попросту марганцівка) + вода; б) мильно-содовий розчин. Необхідно почергове застосування обох методів: готується 0,2% водний розчин марганцівки (20 г на відро води). І цим розчином за допомогою кисті, щітки, пульверизатора (фарбопульта) обробляється забруднена поверхня. Через 1 годину необхідно змити продукти реакції мильно-содовим розчином – 30 грам соди, 40 грам тертого мила на літр води. Ці операції необхідно повторювати кілька днів по 2-3 рази на день. 6. При проведенні цих робіт треба думати і про власне здоров'я. а) промити марганцівкою і мильно-содовим розчином рукавички, взуття. б) прополоскати рот і горло слабо-рожевим розчином марганцівки. в) ретельно почистити зуби. г) прийняти 2-3 таблетки активованого вугілля. На завершення: всі відходи від термометра, що вам вдалося зібрати в герметичну тару для виключення подальшого забруднення території і вдома, треба здати на підприємство у вашому місті, яке має право на утилізацію ртуті та її відходів. Викидати, як звичайне сміття, ні в якому разі не можна! Чого робити не можна: - викидати розбитий термометр у сміттєпровід. Два грами ртуті здатні забруднити шість тисяч кубометрів повітря; - не можна підмітати ртуть віником: жорсткі його прутики подрібнюють отруйні кульки на пил; - не можна збирати ртуть із допомогою пилососа: повітря полегшує випаровування рідкого металу. До того ж пилосос після цього доведеться відразу ж викинути; - у жодному разі не можна створювати протягу до того, як ви зібрали ртуть, інакше блискучі кульки розлетяться по всій кімнаті; - не можна прати одяг i взуття, які контактували з ртуттю. Цей одяг найкраще викинути; - не можна виливати ртуть у каналізацію. Вона має властивість осідати в каналізаційних трубах. До речі, витягти ртуть із каналізації – неймовірно складно Сполуки ртуті є в різних технічних пристроях. Наприклад, у лампах денного світла, батарейках, деяких фарбах.

2018 © Усі права захищено
Побудовано на платформі

Для забезпечення зручності у користуванні цим сайтом деякі сервіси використовують технологічні особливості, а саме - cookie. Таке функціональне рішення дозволить вам не вводити одну і ту ж інформацію кожен раз, коли ви повертаєтесь на цю сторінку, або переходите з однієї сторінки на іншу тощо. Залишаючись, ви даєте згоду на використання cookie.  Докладніше